Добрый вечер.
http://litlife.club/bd/?b=286879
Удалите файл от  
11 марта 2017, 10:35
Размер: 577,6 Кбайт
 
Спасибо

Здравствуйте! Прошу в описании книги http://litlife.club/bd/?b=290019 исправить дату публикации на 1931 г.

Прошу удалить книгу ID книги: 289971 ссылка http://litlife.club/bd/?b=289971
Буду перезаливать со второй частью

Вопрос по кн. Арианна Росса и Царство Двух Миров http://litlife.club/bd/?b=289893
есть две антотации
Белая целительница и артефактор Арианна Росса едет через всю страну из Белой части Империи в Тёмное Царство. Её пригласили преподавать в Академию Тёмной Магии. Она мечтает разобраться в своих магических способностях, которые по определению не могут быть у Белого мага, разгадать тайну своего рождения и получить новый опыт. Но, оказавшись в Тёмном Царстве, Арианна сталкивается с запутанными семейными тайнами, с властными Директорами Академии Тёмных и с загадочным Орденом, который отслеживает таких, как она.
и та которая на сайте.
ссылки на сайт откуда взяла. в личку.

прошу удалить файлы от 3 мая http://litlife.club/bd/?b=283545

http://litlife.club/bd/?b=289611 - первая книга одноименной серии

Здравствуйте! Прошу в описание автора http://litlife.club/a/?id=121634 добавить данные, биографию и портрет.
Ссылка Википедия: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Дата рождения: 4 лютого 1908.
Место рождения: Боровьонка, Крестецький повіт, Новгородська губернія.
Дата смерти: 14 грудня 1934 (26 років).
Место смерти: Київ.
Годы творчества: 1925-1934.
Биография: Олекса Федорович Влизько – талановитий український поет та дотепний прозаїк (автор оповідань та нарисів). Йому, жертві сталінських репресій, судилося прожити лише 26 років. Проте він залишив помітний слід в українській літературі.
Олекса Влизько – один із найяскравіших представників революційного романтизму в українській поезії 20-30-х рр. ХХ ст. Поет завжди намагався жити на рівні великої мрії, працювати в літературі по новому, по-ударному. Він тільки тоді давав свій твір на суд читачеві, коли був переконаний, що це справді поезія.
 
Олекса Влизько народився 4 (17 за старим стилем) лютого 1908 р. на станції Боровьонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломником. 1917 року родина переїхала на батьківщину діда — в село Сигнаївка Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Шполянський район Черкаської області). У 1919 — в с. Станіславчик, далі в с. Лебедин. Хлопець ходив до школи в Лебедині. Життєва доля Олекси склалася драматично. Тринадцятилітнім, після захворювання на скарлатину і тяжких ускладнень, він став глухим. Незрима стіна відгородила його од людських голосів, од усіх звуків життя.
Ще з малих літ Олекса вражав усіх начитаністю і гострою пам’яттю. Тож не дивно, що він легко вступив на мовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти (на базі Державного університету ім. Т.Г. Шевченка). Саме на той час припадають і перші його літературні спроби. О. Влизько почав писати вірші російською мовою, згодом складав їх українською мовою за словником. У 1926 р., уже набувши певних знань, створив вірне  За всіх скажу .
Швидко змужнів його талант. Легко й невимушено ввійшов у літературу Олекса Влизько. Ввійшов трохи екстравагантним і водночас романтично замріяним. Світлий пафос, молодеча безжурність, надлишок нерозтрачених душевних сил відзначають автора книжки  За всіх скажу . Ця тоненька книжечка з’явилася навесні 1927 р. і стала подією в молодій українській радянській поезії. Динамізм думки, вибухова енергія почуття проймають кожен її рядок; кожен вірш – мов сторінка своєрідного ліричного щоденника, з якого постає яскравий духовний автопортрет поета гранично відритої душі й щирого слова.
Влизько енергійний, гарячковитий і в житті, і в творчості – подекуди схильний і до містифікацій. Так, одного дня до редакцій кількох газет надійшли телеграми, в яких сповіщалося про загибель Олекси Влизька (потонув у Дніпрі за невідомих обставин). Як стверджують у своїх спогадах Л. Первомайський та приятель Влизька журналіст Л. Пом’янський, то була витівка самого поета. Йому доконче хотілося знати, чого варта книжка  За всіх скажу , так би мовити,  з погляду вічності . За цим, м’яко кажучи, легковажним вчинком – справді серйозні мотиви, бажання побачити себе очима інших.
Поривчастий, бурхливо емоційний, Влизько постійно у роз’їздах. Він – один з небагатьох українських письменників, що їздили до Німеччини. Після цієї поїздки з’явилися численні репортажі й дорожні нариси, а також вірші, зібрані в книжку „Hoch, Deutschland”. Він зарекомендував себе справжнім репортером – спостережливим на характерні соціальні деталі, здатним на широкі узагальнення.
На час виходу першої збірки поезій О.Влизько належав до літературного угрупування  Молодняк , куди входили Л. Первомайський, П. Усенко, Т. Масенко, Є. Фомін та ін. Своєю творчістю, і своїм неординарним життям, поет надзвичайно імпонував українським футуристам. У 30-х рр. він переважає особливе творче піднесення: пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає. Одна за одною з’являються його книжки:  Живу, працюю  (1930),  Рейс  (1930),  Книга балад2 (1930),  П’ятий корабель  (1933),  Мій друг Дон-Жуан  (1934).
Чехословацький дослідник творчості Влизька Орест Зілинський писав про цей період у літературній біографії поета:  Весь його шлях, усі зусилля спрямовані після першої збірки до все нових заперечень того, що вже здобуту, до іронічного зниження всього в собі й навколо себе… Отой гарячковитий неспокій Влизька, можливо, знищив його як визначного поета, але розкрив у ньому трагічного речника нездійсненних, навіть до кінця не усвідомлених перспектив поезії, що їх заглушувала епоха, яка не хотіла розуміти повсякчасного права поезії на круті й виняткові шляхи… .
Проте всього за якихось п’ять-шість років безслідно розвіявся оптимізм поета, зник його енергійний, вольовий порив. Причини цієї разючої метаморфози, думається треба шукати в тому, що відбувалося у нашому суспільстві на початку 30-х рр. Сталінізм, остаточно зміцнивши свої позиції, приступив до винищення народу. На Україну хвиля за хвилею накочувалися  оргзаходи , після яких зникали сотні людей. Процеси над  ворогами народу , колективізація, голод, знову процеси… – така  аура , звичайно, не була сприятливою для розвитку літератури взагалі і молодого таланту Влизька зокрема.
В його віршах з’являлося дедалі більше болісних рефлексів і неусвідомлених тривог. З поезій зникла романтика, не було вже в ній тієї одухотвореності, що так пристрасно звучала зі сторінок збірки  За всіх скажу .
О. Влизько, на жаль, не встиг реалізувати всі свої творчі задуми. Так, він готував всі свої поезії до видавництва  Література і мистцецтво  1934 р. Поет включив шість віршів, написаних ще 1926 р., та  Пісню про колгоспне зерно  до неопублікованої збірки з багатозначною назвою  Пісня, якої не вбити!  для масової бібліотеки. О. Влизько відчував на собі жорстку тінь безпідставного звинувачення, втіливши його в образ підступної ночі.
Влизька розстріляли у грудні 1934 р. Ім’я поета зникло з літератури аж до початку шістдесятих, коли народові поверталися тисячі імен невинних жертв кривавого терору.
Олекса Влизько – талант, який, по суті, лише почав розкриватися, так багато обіцяючи. Можна тільки здогадуватися, скільки було йому посильно зробити в літературі, уявляти ті книжки, які він міг би написати, з болем і подивом замислюватися над цим коротким, але напрочуд яскравим літературним шляхом. Це – біографія справжнього поета, відданого сина свого народу. Без таких біографій всі наші уявлення про літературу, її історію і про сам час були б вельми схематичними і катастрофічно вбогими.
Портрет:
 

https://litlife.club/bd/?b=251174 новая обложка

 

---

Добавлено через 53 секунды  
 
https://litlife.club/bd/?b=245406 новая обложка

Добрый вечер!
http://litlife.club/bd/?b=277125 https://litlife.club/bd/?b=230311 добавьте жанр: Любовно-фантастические романы
http://litlife.club/books_in_series/?id=17708 добавьте во все книги Крамер жанр: Остросюжетные любовные романы
Спасибо!

Здравствуйте я бы хотел опубликовать свои сказки как это сделать ?