Хочу сделать дополнение к списку книг, переведенных Михаилом Юрьевичем Массуром. В 1993 году - впервые за много лет в России - был опубликован московским издательством "Мистерия" его авторский перевод исторического романа итальянского писателя Рафаэлло Джованьоли "Мессалина" (итал. Messalina, 1885). В СССР Р. Джованьоли знали исключительно как автора "Спартака" (1874), но он написал после него еще немало исторических романов, и в Италии роман "Мессалина" некогда также был популярен. Считаю необходимым добавить перевод "Мессалины" в список работ М. Ю. Массура, тем более что после 1993 года он несколько раз в России переиздавался (последнее издание, котороя я видел, было в 2010 году).
Здравствуйте! Прошу в описании книги http://litlife.club/bd/?b=291598 заменить аннотацию (в связи с обнаруженной опечаткой) на исправленный вариант:
Невеличку сатиричну повість (або велике сатиричне оповідання) українського письменника Леоніда Чернова (справжнє прізвище Малошийченко, 1899-1933) "Пригоди професора Віл'яма Вокса на острові Ципанго" було надруковано у харківському часописі "УЖ" № 1 (3) за 1929 рік. В цьому творі Чернова можна вгледіти паралелі з романом Герберта Веллса "Містер Блетсуорсі на острові Ремполь", виданому вперше англійською 1928, а українською лише 1969 року.
А также на авторской странице http://litlife.club/a/?id=122260 добавить данные, биографию и портрет:
Дата рождения: 15 січня 1899. Место рождения: Олександрія, Херсонська губернія. Дата смерти: 23 січня 1933. Место смерти: Харків.
Биография:
Леонід Кіндратович Чернов (Малошийченко) народився 3 (15) січня 1899 р. в українському містечку Олександрія в родині страхового агента. Дід по батькові — селянин-баштанник, батько матері — робітник, матрос, бунтар, бурлака — писав він в автобіографії 1933 р. Цей образ бунтаря й бурлаки Чернов свідомо культивував усе своє недовге життя: Коли побачите людину у вигляді молодого капітана далекої плавби, що у футлярі несе дорожню машинку, або що, маючи… хорошу європейську поставу, буде зі скаженим захопленням доводити гурткові письменників про незрівняну насолоду їздити на мотоциклі, — то знайте, що це вже дійсно я, Леонід Чернов, що носить зараз на Україні це зовсім випадкове російське прізвище, тому що справжня в мене — Малошийченко . У дитинстві майбутній поет і письменник був під враженням революційних ідей. У гімназії видавав нелегальний ілюстрований сатиричний журнал Рогатка , через який закинув навчання й був відрахований. Продовжив навчання в Кишиневу, де в 1917 р. брав участь у революційних подіях. Організував у Кишиневу театр учнівського союзу, у якому виступав як драматург, режисер і актор; у тому ж 1917 р. — перша газетна публікація (за підписом Л. Чернов). Згідно з автобіографією Чернова, в 1917 р. він перебрався в Одесу, вчився на математичному факультеті; з осені 1918 — на медичному факультеті в Катеринославі. В 1919 р. видавав в Олександрії недовговічний гумористичний щотижневик Рубикон . З 1920 р. — гастролював по Україні як актор Олександрійського театру, для якого писав агітаційні п'єси, з 1921 працював у театрі ім. І. Франка. У ці роки Чернов пише п'єси, ряд поем, футуристичні міжпланетні вірші (деякі з них були знищені з політичних побоювань у період Громадянської війни, доля інших залишається невідомою). 1922 року Чернов брав участь у створенні театрального об'єднання Махудрам ( Майстерня художньої драми ). В 1923 р. побував у Москві й, імовірно, Петрограді, познайомився з імажиністами, потім виїхав у Сибір і на Далекий Схід. Наприкінці 1923 р. у Владивостоці виходить імажиністський збірник віршів Чернова (російською мовою) Профсоюз сумасшедших ; він публікується в місцевій пресі й друкує в журналі Приморский огонёк свої перші оповідання. Улітку 1924 р. у якості оператора кінохроніки й журналіста Чернов вирушає в плавання на пароплаві Трансбалт (за маршрутом Владивосток — Цейлон — Індія — Червоне море — Суецький канал — Середземне море — Стамбул — Одеса); цю подорож Чернов описав у книзі 125 днів під тропіками (1928, 1931, українською мовою). Плаванням на Трансбалте навіяна й повість Пригоди професора Віл’яма Вокса на острові Ципанго . В Одесі Чернов зблизився з місцевими футуристами, друкувався в журналах Юголеф і Шквал (подорожні замітки Через тропіки під радянським прапором ), працював на кінофабриці. Тут же в 1925 р. вийшла його перша українська книга Самольот на селі . На початку 1925 р. Чернов виїхав до Ленінграда, де в Академії мистецтв вчилася його перша дружина В. М. Білаковська (1901-1965), тісно зійшовся зі членами Войовничого ордена імажиністів ; планувалося його участь у так і не виданому збірнику групи, яка незабаром розпалася. Перебування в Ленінграді було перервано туберкульозом, що раптово відкрилися в Чернова (придбаним, за рядом джерел, у бенгальських джунглях ). Чернов згадував, що півтори року він пролежав у будинку батька й, хоча харкав кров'ю, їздив на мотоциклі прощатися зі степами своєї країни й писав жалібні вірші. Після курсу лікування в Харкові Чернов почав зводити будинок заново , відтепер як україномовний автор. Наприкінці 1920-х рр. він активно публікувався в українській періодиці (журнали Червоний шлях , Всесвіт , Нова ґенерацiя , Літературний ярмарок , Універсальний журнал і інші видання), увійшов до літературно-художнього об'єднання Авангард і став одним із провідних авторів журналу Червоний перець , у якому друкував фейлетони й гуморески. В 1928-1931 рр. вийшли книги прози Чернова Сонце під веслами (1929), Диваки прикрашають світ (1929), Людина з iншої планети (1931), поема Фронт (1931) та ін. У цілому за життя Чернова було опубліковано 10 його книг. Леонід Чернов помер 23 січня 1933 р. Незабаром після його смерті в Харкові вийшов підготовлений автором збірник вибраних віршів і поем На розi бур . Рання смерть не врятувала Чернова від сталінських репресій: уже в 1934 р. його добутки були вилучені і піддалися забороні й з тих пор у радянський час не перевидавалися. 1997 року кілька віршів Чернова російською мовою були включені в книгу Поеты-имажинисты , що була видана в серії Библиотека поэта . В 2005 р. в Одесі невеликим тиражем був виданий збірник віршів, прози й листів Чернова Кобзар на мотоциклi ; в 2006 році в Харковы вийшов бібліографічний покажчик Український письменник Леонід Чернов (Малошийченко) (1899–1933) .
Портрет:
Всем форумчанам, большой привет
Книга: Инопланетянин нуждается:
1) - обложка
2) - описание
Описание:
Даже опытного межгалактического путешественника может сгубить любопытство. Желание заглянуть в ярко освещенное окно стоило ему опоздания на корабль. Теперь он в западне, прячется в чулане у своих малолетних друзей, пытается из вешалки и заколок собрать передатчик и надеется, что соплеменники найдут его раньше, чем земные спецслужбы.
alice_solo 16 марта 2019 22:20
ПРЕДЛОЖЕНИЯ И ПОЖЕЛАНИЯ ПО УЛУЧШЕНИЮ ФУНКЦИОНАЛА САЙТА - https://litlife.club/forums/4
НАБЛЮДАЮТСЯ ПЕРЕБОИ В РАБОТЕ САЙТА, ОШИБКИ, ГЛЮКИ? - https://litlife.club/topics/56
АККАУНТ. ПРОБЛЕМЫ/УДАЛЕНИЕ С САЙТА - https://litlife.club/topics/469?page=1
ПОВТОРЫ КНИГ - https://litlife.club/topics/211
РАЗЛИЧНЫЕ ВОПРОСЫ ПО ЛИТЛАЙФУ - https://litlife.club/topics/82
ОТВЕТЫ НА ЧАСТО ЗАДЕВАЕМЫЕ ВОПРОСЫ - https://litlife.club/faq