Добрый вечер. Добавьте, пожалуйста, фото и информацию. Спасибо)
https://litlife.club/a/?id=125303
 

 
In 1948 Andrea Levy's father sailed from Jamaica to England on the Empire Windrush ship and her mother joined him soon after. Andrea was born in London in 1956, growing up black in what was still a very white England. This experience has given her an complex perspective on the country of her birth.
Andrea Levy did not begin writing until she was in her mid-thirties. At that time there was little written about the black British experience in Britian. After attending writing workshops Levy began to write the novels that she, as a young woman, had always wanted to read – entertaining novels that reflect the experiences of black Britons, that look closely and perceptively at Britain and its changing population and at the intimacies that bind British history with that of the Caribbean. In her first three novels she explored - from different perspectives - the problems faced by black British-born children of Jamaican emigrants. In her first novel, the semi-autobiographical Every Light in the House Burnin' (1994), the story is of a Jamaican family living in London in the 1960s. Never Far from Nowhere (1996), her second, is set during the 1970s and tells the story of two very different sisters living on a London council estate. In Fruit of the Lemon (1999), Faith Jackson, a young black woman, visits Jamaica after suffering a nervous breakdown and discovers a previously unknown personal history
In her fourth novel Small Island Levy examines the experiences of those of her father's generation who returned to Britain after being in the RAF during the Second World War. But more than just the story of the Jamaicans who came looking for a new life in the Mother Country, she explores the adjustments and problems faced by the English people whom those Jamaicans came to live amongst. Immigration changes everyone's lives and in Small Island Levy examines not only the conflicts of two cultures thrown together after a terrible war, but also the kindness and strength people can show to each other. The Second World War was a great catalyst that has led to the multi-cultural society Britain has become. For Andrea Levy acknowledging the role played by all sides in this change is an important part of understanding the process so we can go on to create a better future together.
In her latest novel, The Long Song, Levy goes further back to the origins of that intimacy between Britain and the Caribbean. The book is set in early 19th century Jamaica during the last years of slavery and the period immediately after emmancipation. It is the story of July, a house slave on a sugar plantation named Amity. The story is narrated by the character of July herself, now an old woman, looking back upon her eventful life.
Levy's latest publication is Six Stories and an Essay, a collection of short stories that she has written over her career, along with an essay where she talks about her Caribbean heritage and the motivation this has given her to write.
 
Andrea Levy is a Londoner. She not only lives and works in the city she loves but has used London as the setting in many of her novels. She has been a recipient of an Arts Council Award and her second novel Never Far from Nowhere was long listed for the Orange Prize. Small Island was the winner of the Orange Prize for Fiction, the Whitbread Novel Award, the Whitbread Book of the Year award, the Orange Best of the Best, and the Commonwealth Writer's Prize. Her latest novel The Long Song was shortlisted for the Man Booker prize, and was the winner of the Walter Scott Prize for Historical Fiction. Besides novels she has also written short stories that have been read on radio, published in newspapers and anthologised. She has been a judge for the Orange Prize for Fiction, Orange Futures and the Saga Prize.

Здравствуйте! Добавьте, пожалуйста:
http://litlife.club/a/?id=64448
 

Родился: 1976 г., г. Брайтон, графство Восточный Суссекс. Англия, Великобритания


Саймон Лелич (Simon Lelic) - британский писатель.
Саймон родился в городе Брайтоне. Изучал историю в University of Exeter. Работал журналистом, занимался бизнесом. Десять лет жил в Лондоне, затем с семьей снова переехал в Брайтон. В семье воспитывается трое детей.
Кроме написания книг, занимается бизнесом. В свое свободное время читает, играет в гольф и теннис, занимается сноубордингом и каратэ. Выходные дни полностью посвящает семье.

http://litlife.club/bd/?b=284681 Статус не соответствует действительности, выложен не полный вариант книги.
 
Вот полный - http://samlib.ru/editors/h/holodow_e_m/vtoraya.shtml

Доброго времени
Будьте добры, может можно навести порядок целой кучи "Голубятня на желтой поляне" Крапивина. Как-то сумбурно среди всех этих сборников:
1. https://litlife.club/bd/?b=172974  С.И.Казанцев. Барабанщики, вперед! (предисловие) и В.Крапивин. Роман-Трилогия "Голубятня на желтой поляне"
2. https://litlife.club/bd/?b=291458  здесь трилогия с иллюстрациями и окончание другое
3. https://litlife.club/bd/?b=214445  сборник без файлов, только обложка
4. https://litlife.club/bd/?b=197434  якобы сборник без файлов, только обложка
Благодарю

https://litlife.club/a/?id=116673
 

Родился: 2 июня 1981 г., Стокгольм

Здраствуйте! Во-первых, в аннотации книги http://litlife.club/bd/?b=299244 допущена опечатка. Прошу заменить аннотацию на исправленный вариант:
 
До першого тому тритомного зібрання творів В. Домонтовича ввійшли оповідання "Апостоли", повісті "Дівчина з ведмедиком", "Аліна і Костомаров", "Доктор Серафікус", а також автобіографія. Тритомник виданий у Нью-Йорку 1988 року, під редакцією Юрія Шевельова.
 
Во-вторых, прошу на странице автора http://litlife.club/a/?id=93116 добавить даты и места рождения и смерти (см. Википедия: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87), портрет и биографию.
Портрет:
 

Биография:
Віктор Платонович Петров (1894, Катеринослав -1969, Київ), який писав також під псевдонімами В. Домонтович та Віктор Бер - український філософ, літературознавець, історик і письменник першої половини XX ст. Разом з Валер'яном Підмогильним - один з основоположників жанру українського інтелектуального роману. Одночасно, з кінця 1930-х рр. - радянський розвідник.
Народився в сім'ї священика. Дитинство пройшло в Одесі. У 1913 році закінчив Холмську чоловічу гімназію, а в 1918 - історико-філологічний факультет Київського університету. Отримав срібну медаль за свою дипломну роботу  Н. М. Языков, поэт пушкинской плеяды. Жизнь и творчество". Пізніше працював в етнографічної комісії Української Академії наук. У 1920-ті рр. Петров належав до гуртка неокласиків. Опублікував ряд літературних творів під псевдонімом В. Домонтович. У 1930 р отримав ступінь доктора за дослідження  Пантелеймон Куліш в п'ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість  . Остання посада перед війною - директор Інституту етнографічних досліджень.
У 1941 р опинився (як пізніше з'ясувалося, не випадково) в окупованому гітлерівцями Харкові. Там він став одним із засновників  Мистецького українського руху . У 1942-1943 випускав літературний журнал  Український Засів , вік якого виявився дуже недовгим - незабаром журнал був переведений з прифронтового Харкова до Кіровограда, де і закінчив своє існування в 1943 році. В. Петров-Домонтович, однак, встиг опублікувати в  Українському посіві  свій роман  Без грунту ; пізніше, вже в еміграції, вийшов його роман  Доктор Серафікус .
З 1942 р побував у багатьох містах України - Севастополі, Києві, Кременчуці та ін. В Києві співпрацював з Олегом Ольжичем, котрий високо цінував літературний і науковий талант Петрова, який був знайомий ще з його батьком О. Олесем. У 1943 р очолював кафедру етнографії Українського наукового інституту у Львові, в 1944-1945 рр. був співробітником Українського наукового інституту в Берліні. Улас Самчук писав, що Петров в Берліні ходив у мундирі німецького офіцера. Пізніше з'ясувалося, що він з 1930-х рр. був пов'язаний з НКВС і виконував у ворожому тилу розвідувальне завдання, за що в 1965 році Петров був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня.
Після війни до 1949 р проживав в Мюнхені, де редагував щомісячний журнал літератури, мистецтва і критики  Арка , в 1947-1949 рр. на посаді професора викладав етнографію на філософському факультеті Українського вільного університету в Мюнхені, читав в Богословській академії патрологію (не маючи теологічної освіти).
18 квітня 1949 р Петров зник з Мюнхена. У його викраденні звинувачували бандерівців і радянські органи держбезпеки, проте незабаром з'ясувалося, що в СРСР його ім'я не зникло з бібліотек, як це зазвичай бувало з неповерненцями - більш того, на нього посилався відомий радянський археолог А. Л. Монгайт. Через деякий час з'явився і сам Петров. До того, як цей факт став відомий емігрантській громадськості, на захист Петрова від звинувачень у співпраці з радянською розвідкою виступили багато видних діячів еміграції. Вони вказували на великі заслуги Петрова перед антирадянським рухом - зокрема, на те, що Петров опублікував в емігрантській пресі досить докладні відомості про більшовицьких репресії проти українських діячів культури.
У Москві Петров працював в Інституті археології, а з 1956 р - в Києві в Інституті археології. Втративши документи під час війни, Петров був змушений заново захистити дисертацію в 1966 р. У 1957 р, коли закінчилася його  перевірка , одружився з Софією Федорівною Зеровою, вдовою українського поета і літературознавця Миколи Зерова, розстріляного в 1937 р, з якою був знайомий ще з 1920 р. Помер в 1969 р за письмовим столом. Похований в Києві. Не встиг закінчити словник прусської мови. У 1988-1989 рр. в Нью-Йорку видано тритомне зібрання творів В. Петрова-Домонтовича.

https://litlife.club/a/?id=93845
 

Родился: 4 января 1922 г., Ябу, Хиого, Япония
Умер: 28 июля 2001 г.

https://litlife.club/a/?id=112942
 

Дата рождения:
1 января 1982

Исправьте, пожалуйста, "сраказмы".

Исправьте, пожалуйста, нумерацию книг в серии "Миры Кемира"
Должно быть:
http://litlife.club/bd/?b=287497 - №1, а не 2;
http://litlife.club/bd/?b=287498 - №2;
http://litlife.club/bd/?b=287496 - №3;
http://litlife.club/bd/?b=297655 - №4, а не 1. Она уже про детей героев книги 1 и 2.
Спасибо.