Линевский Александр Михайлович

ID книги  204846 - 1- я закачка в формате fb 2 не соответствует 2- й закачке и заявленной в названии самой книги и жанру, т. е, книга вообще не из этого раздела.

ID книги: 30294 "Вашингтон"
Измените номер в серии на № 534

---

Добавлено через 9 минут  
 
ID книги: 10 "Франклин"
Добавьте в серию "Жизнь замечательных людей" №" 518

---

Добавлено через 15 минут  
 
ID книги: 114972 "Тамерлан"
Добавьте в серию "Жизнь замечательных людей" №" 1063

---

Добавлено через 5 минут  
 
ID книги: 119957 "Железная маска"
Измените номер в серии на № 1007

ID книги: 156861 "Репин"
Добавьте в серию "Жизнь замечательных людей" №" 256. Измените год на 1958, эта книга - 1-е издание

ID книги: 175667
Добавьте в серию "Роман-газета № 89

Розенфельд Михаил Константинович

http://litlife.club/a/?id=91508
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ульяненко_Олесь_Станіславович

Оле́сь Улья́ненко (настоящее имя — Ульянов Александр Станиславович, родился 8 мая 1962, Хорол, Полтавская область, УССР) - украинский писатель. Скончался 18 августа 2010 г. в Киеве.
В молодости работал в Якутии шаманом, служил десантником в Советской армии в Германии и Афганистане.
В 1997 году за роман  Сталинка  получил малую Шевченковскую премию. Лауреат премий журналов  Сучаснисть  и  Благовест .
Олесь Ульяненко заявлял, что у него украли идею сценария фильма  Жмурки .
О творчестве Олеся Ульяненко писательница Яна Дубинянская сказала так:  Читать прозу Олеся Ульяненко способен не каждый. По крайней мере, людям с уязвимой психикой, несовершеннолетним и беременным женщинам я бы категорически не советовала .
В 2009 году Национальная экспертная комиссия по вопросам защиты общественной морали признала книгу Олеся Ульяненко  Жінка його мрії  ( Женщина его мечты ) порнографической. Книга была изъята из продажи. Ульянченко подал в суд на Национальную экспертную комиссию по морали. Благодаря усилиям Хельсинского союза по правам человека и русского пен-центра (ибо украинский пен-центр не проявил к ситуации никакого интереса) в настоящее время негативный экспертный вывод отозван, и роман готовится к выходу в харьковском издательстве "Треант"
По мнению критика Константина Родика,  сквозной темой всего творчества А.Ульяненко является изучение человеческих иллюзий: зарождение, способы реализации и последствия осуществления желаний; роль подсознания в этом и конфликтология иллюзий-желаний… Несмотря на мрачность своего письма, А.Ульяненко - писатель-моралист, в чьих произведениях зло всегда самоуничтожается .
Жил в Киеве.

Пещерский Владимир Леонидович

http://litlife.club/a/?id=87249


Народилася 20 травня 1973 року, у Львові. За освітою — філолог, закінчила Львівський та Фрайбурзький університети, за фахом – журналіст і перекладач з польської, німецької та російської. Друкується у львівській та київській пресі ( Львівська газета ,  Суботня Пошта ,  Дзеркало тижня ), журналах  Профиль-Украина  й  Український тиждень .
Повість Наталки Снядянко „Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки” була опублікована у 2004 році в Польщі й одразу ж увійшла в десятку бестселерів. Ця книжка також перекладена і видана російською — „Коллекция страстей” (М.: „Идея-Пресс”, 2005).
Крім того, російською вийшов роман "Синдром стерильності" під назвою "Агатангел, или Синдром стерильности" (М.: "Флюид", 2008)
Наталка Сняданко – перекладач з німецької (Франц Кафка, Фрідріх Дюрренматт, Ґюнтер Ґрасс, Юдит Германн, Стефан Цвайґ), польської (Чеслав Мілош, Збігнев Герберт, Ярослав Івашкевич, Ян Бжехва) та російської (Андрій Курков).

---

Добавлено через 8 минут  
 
http://litlife.club/a/?id=89180
http://pahutyak.com/

---

Добавлено через 18 минут  
 
http://litlife.club/a/?id=4957
http://zabuzhko.com/

Кандидат философских наук; писательница, старший научный сотрудник Института философии им. Г.Сковороды НАНУ (с 1992).
 
Родилась 19 сентября 1960 года в г. Луцк.
 
Образование: Киевский университет им. Т.Шевченка, философский факультет (1977-1982); аспирант кафедры этика и эстетика (там же, 1982-1985); кандидатская диссертация "Эстетичная природа лирики как рода искусства" (Институт философии АНУ, 1987).
 
01.1986-12.1987 - преподаватель эстетики, Киевская государственная консерватория им. П.Чайковского.
1988-1990 гг. – младший научный сотрудник, 1990-92 – научный сотрудник, с 1992 – старший научный сотрудник Института философии НАНУ.
01.1992-06.1992 - приглашена преподавателем в Пенсильванский университет.
01.-07.1994 - исследователь-стипендиат Фулбрайта, Гарвардский университет.
08.1994-01.1995 - преподаватель-стипендиат Фулбрайта, Питсбурзкий университет, США.
1996 г. - лекционный тур: Гарвардский, Йельский, Колумбийский университеты (США).
 
Вела литературные мастерские классы в Киевском университете им. Т.Шевченка.
Член Укринского ПЕН-центра (1992, вице-президент), Ассоциации украинских писателей (1997), Украинского философского общества. Член редколлегии журналов "Генезис" и "Agni" (Бостон). Член наблюдательного совета Международного фонда "Возрождения". Лауреат премии им. Г.Сковороды Национальной ассоциации украинознавцев (1990), Поэтической премии Global Commitment Foundation (1997), премии Фонда Щербань-Лапика (1996), Фундации Ковалевых (1997), Фонда Рокфеллера (1998), Департамента культуры г. Мюнхена (1999), ЮНЕСКО "за вклад в литературное развитие Средиземноморского региона" (2000), Фонду Рокфеллера (2001), Департамента культуры г. Грац (2002). Награда Фонда Джона Д. и Кэтрин Т. Мак-Артуров за все творчество (2002), Фонда Больяско (Италия) в номинации "Литература". Стипендия им. Елены Есенской в отрасли журналистики (2004, Европейский фонд культуры и Институт гуманитарного знания в Вене). Европейский поэтический гран-при-2004 Академии "Восток-Запад" (Международный фестиваль "Поэтические ночи в г. Куртеа д’Арджес", Румыния).
 
Автор сборников поэзий: "Травневий іній" ("Майский иней") ( (1985), "Дириґент останньої свічки" ("Дирижер последней свечи") (1990), "Автостоп" (1994), "Новий закон Архімеда. Вибрані вірші" ("Новый закон Архимеда. Избранные стихотворения") (2000), "Друга спроба: Вибране" ("Вторая попытка: Избранное") (2005; финанлист конкурса "Книжка года" Би-Би-Си), в перев. с англ. "A Kingdom of Fallen Statues. Poems and essays by Oksana Zabuzhko" ("Королевство Поваленных Статуй. Стихи и эссе Оксаны Забужко") (1996). Стихотворения переведены 16-ма языками мира.
 
Автор прозаических произведений: повести "Інопланетянка" ("Инопланетянка") (1992), романа "Польові дослідження з українського сексу" ("Полевые исследования по украинскому сексу") (1996, 1998, 2000, 2002, 2003, 2004, 2006; 1999 –на венгерск. (премия Аттилы Йожефа за лучший перевод года), 2001, 2002 - на чешском; 1998, 2001, 2002 - на русском.; 2003 – на польс.; 2001 - на англ.; 2005 - на болгар.; 2006 - на нем.; 2006 - на швед.; "самый большой украинский литературный хит 1991 года" по опросу агентства "Элит-профи" и газеты "Галицкие контракты", 01.2004), повестей и рассказов "Сестро, сестро" ("Сестра, сестра") (2003, 2004, 2006; победитель конкурса украинской книги в 2003 г. в номинации "Литературно-художественное издание", Всеукраинская выставка-форум украинской книги, г. Одесса; победитель конкурса библиотек Министерства культуры и туризма Украины, 2005), "Казка про калинову сопілку" ("Сказка о калиновой свирели") (2000, 2001; 2006 - фарси), "Вибрана проза" ("Избранная проза") (2003). Автор свыше 40 научных трудов, в частности исследовательских книг и эссеистики: "Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період" ("Философия украинской идеи и европейский контекст: Франкивский период") (1992, 1993), "Шевченків міф України: спроба філософського аналізу" ("Шевченковский миф Украины: попытка философского анализа") (1997; премия ярмарки "Книжный мир-2002" - "Писатель года", г.Харьков), "Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 60-х" ("Хроники от Фортинбраса. Избранная эссеистика 60-х" (1999), "Репортаж із 2000-го року" ("Репортаж из 2000-го года") (2001), "Let my people go: 15 текстів про українську революцію" ("Let my people go: 15 текстов об украинской революции") (2006; победитель конкурса "Лучшая книга года - 2005" в номинации "Документалистика" журнала "Корреспондент").
 
Семья: отец Стефан Иванович (1926-1983) - филолог; мать Надежда Яковлевна (1926) - филолог.
 
Владеет английским, польским, французским языками.

---

Добавлено через 52 минуты  
 
http://litlife.club/a/?id=59942

http://uk.wikipedia.org/wiki/Роздобудько_Ірен_Віталіївна
 
Родилась 3 ноября 1962 г., Донецк, Украина.
Окончила факультет журналистики Киевского национального университета. Работала в Донецком участке ТАСС-РАТАУ телеграфисткой, в многотиражке Донецкого металлургического завода, журналистом и диктором радиогазеты. С 1988 года живет в Киеве, где работала в газете  Родослав , корректором журнала  Современность  (укр.  Сучасність ), обозревателем на первом и третьем каналах Национальной радиокомпании, обозревателем в газете  Всеукраинские ведомости , заместителем главного редактора в журнале  Натали , главным редактором в журнале  Караван историй. Украина  и журналистом в журнале  Академия .
Работала также официанткой в ресторане, шпрехшталмейстером в цирке, Снегурочкой в фирме  Свято , заведующим видеосалоном в кинотеатре.
Автор иллюстраций к книгам Ларисы Масенко, Элеоноры Соловей, Леся Танюка. Автор двух сборников поэзий. Вышивает бисером, играет на гитаре. Воспитывает дочь Яну.Ирен Роздобудько — украинская журналистка, писательница, поэтесса. Победительница литературных конкурсов "Коронация слова" 2000, 2001 и 2005 годов.

---

Добавлено через 9 минут  
 
http://litlife.club/Topic/?Id=222
http://uk.wikipedia.org/wiki/Андрухович_Софія_Юріївна

 
Андрухович Софія Юріївна (17 листопада 1982, Івано-Франківськ) — українська письменниця, перекладачка й публіцистка.
Донька письменника Юрія Андруховича. Дружина письменника Андрія Бондаря.
Літературну кар’єру почала 2002 року ( Літо Мілени ). З 2006 року перекладає (роман Мануели Ґретковської  Європейка ) Здається, найбільш відомим романом Софії Андрухович стала  Сьомга  (2007). Тексти Софії Андрухович перекладали польською та німецькою мовами.
Особливості свого стилю сама Софія Андрухович описує словом  лжепсихотерапія . Це гра на межі відвертості та вигадки. Це щось вже відверте, але ще не ексгібіціонізм
 
Співредакторка часопису  Четвер . Має низку публікацій у періодиці. Стипендіатка програми Вілли Деціуша у Кракові (2004). Мешкає в Києві.
 
10 березня 2008 року народила доньку Варвару.

---

Добавлено через 3 минуты 32 секунды  
 
http://litlife.club/a/?id=592
http://uk.wikipedia.org/wiki/Андрухович_Юрій_Ігорович

 
Юрій Андрухович (13.03.1960) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-франківського часопису "Перевал" (1991—1995). Співредактор часопису тексту і візий "Четвер" (1991—1996). Віце-президент АУП (1997—1999).
      
       Творчий доробок А. формально можна поділити на два головні річища: поетичне й прозове. Поетичний дебют А. відбувся в першій половині 80-х рр., і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі" (1985), яку критика зустріла загалом прихильно. Того ж таки року А. разом із В.Небораком та О.Ірванцем заснував поетичну групу Бу-Ба-Бу (скорочення від "бурлеск – балаган – буфонада"), значення якої для кожного з трьох її учасників з роками змінювалося — від чогось на кшталт "внутрішнього таємного ордена" до "прикладної квазіфілософії життя". Проте друга поетична збірка А. ("Середмістя", 1989) має швидше не "бубабуїстський", а "елегійно-класицистичний" характер. Вповні "балаганно-ярмарковою" можна вважати натомість третю збірку – "Екзотичні птахи і рослини" (1991), яка волею автора повинна була мати підзаголовок "Колекція потвор". Поетичне річище А. вичерпується десь наприкінці 1990 р. і завершується друкованими поза збірками циклами "Листи в Україну" (Четвер. — №4) та "Індія" (Сучасність. — 1994. — № 5). Домінантою поетичної картини А. в усі періоди його творчості є напружене шукання "духовної вертикалі буття", суттєво занижене тенденцією до примирення "вертикального з горизонтальним". Звідси — стале поєднання патетики з іронією, нахил до стилізаторства й заміна "ліричного героя" щоразу новою "маскою".
      
       З прозових творів А. найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" (Прапор. — 1989) — майже фактографія служби автора у війську, своєрідна "захалявна книжечка", що поставала під час чергувань у вартівні. 1991р. з'являється друком параісторичне оповідання "Самійло з Немирова, прекрасний розбишака" (Перевал. — № 1), що ніби заповідає характерні для подальшої прози А. риси: схильність до гри з текстом і з читачем, містифікаторство (зрештою, достатньо прозоре), колажність, еротизм, любов до маґічного й надзвичайного. Романи "Рекреації" (1992), "Московіада" (1993) та "Перверзія" (1996) при бажанні можна розглядати як трилогію: героєм (антигероєм?) кожного з них є поет-богема, що опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень "фізики в метафізику" і навпаки. Усі романи — доволі відчутна жанрово-стилістична суміш (сповідь, "чорний реалізм", трилер, ґотика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений і сконденсований: одна ніч у "Рекреаціях", один день у "Московіаді", п'ять днів і ночей у "Перверзії".
      
       Есеїстика А. виникає внаслідок його частих подорожей до інших країн і поступово складається в майбутню "книгу спостережень" над нинішніми особливостями європейського культурно-історичного ландшафту. Твори А. перекладено й видано в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії (окремими книжками), США, Швеції, Росії‚ Австрії (окремими публікаціями).
      
       Поезія Андруховича посідає чільне місце у творчості легендарних українських рок-гуртів "Плач Єремії" та "Мертвий півень".
      
       Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, він - автор п'ятого українського перекладу шексперівського "Гамлета" а також книжки перекладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький), німецької (Р. М. Рільке, Ф. Ролер, Ф. фон Герцмановскі-Орландо) та російської (Б. Пастернак, О. Мандельштам, А. Кім).

Добавьте, пожалуйста, в список книг автора Лесков Н.С. (ID автора - 55116)
 
"Административная грация"  :  ID - 49425
"Воительница"  :  ID - 10659  и  ID - 49509  (объединить)
"Гора"  :  ID - 17262
"Аскалонский злодей"  :  ID - 9429
"Под Рождество обидели"  :  ID - 49480
"Борьба за преобладание"  :  ID - 114016
"Синодальный философ"  :  ID - 101957
"Островитяне"  :  ID - 49472
"Рассказы кстати"  :  ID - 101927  и  ID - 113986  (объединить)
"Еврей в России"  :  ID - 49442
"Еврей в России : несколько замечаний по еврейскому вопросу"  :  ID - 101890
"Юдоль"  :  ID - 49449
"Чертовы куклы"  :  ID - 49435
"Владычный суд"  :  ID - 49508
"Алексей Петрович Ермолов"  :  ID - 49426
"Случай у Спаса в Наливках"  :  ID - 105836
"Смех и горе"  :  ID - 49500
"Шерамур"  :  ID - 49497
"Домашняя челядь"  :  ID - 49438
 
         Спасибо !

---

Добавлено через 31 минута  
 
         Добавьте, пожалуйста, в список книг автора Набоков В.В. (ID автора - 98) :
 
"Счастье"  :  ID - 66304
"Terra incognita"  :  ID - 65181
"Парижская поэма"  :  ID  66425
"Сцены из жизни двойного чудища"  :  ID - 64931
"Занятой человек"  :  ID - 66314
"Эссе и стихи из журнала "Карусель"  :  ID = 123846
"Рождественский рассказ"  :  ID - 64151
"Ада или Радости страсти (Часть 2)"  :  ID - 123845
"Петербург (Так вот он, прежний чародей)"  :  ID - 65951
"Подлец"  :  ID - 66091
"Круг"  :  ID - 65931
"Василий Шишков"  :  ID - 65522
"Сказка"  :  ID - 65777
"Случаи из жизни"  :  ID - 63849
"Комната"  :  ID - 64404
"Пьесы в прозе"  :  ID - 65978
"Обида"  :  ID - 64406
"Соглядатай"  :  ID - 66505
"Образчик разговора, 1945"  :  ID - 66413
"Эссе о театре"  :  ID - 65299
 
          Спасибо !