Изменить стиль страницы

23 лютого

Лорі

— Лорі, ти вже там чогось дуже довго.

Оскар сьогодні навіть затримався з від’їздом до Брюсселя, щоб побачити, чи я вагітна. Не вагітна. Я сиджу в туалеті, відкриваю коробку з тампонами й намагаюся придумати, як делікатніше сповістити йому про це.

— Зараз, секунду, — гукаю йому та спускаю воду в унітазі.

Він тиняється коридором, чекаючи на мене, коли я виходжу з ванної кімнати. Хитаю головою. Він не може приховати в очах розчарування та обіймає мене.

— Перші дні, — кажу я.

Минуло всього два місяці, а сяйво наших спроб завагітніти вже потьмяніло. Хто ж знав, що воно буде таким стресом? Я б зараз збавила оберти й трохи розслабилася, але не в натурі Оскара відпускати важелі та провадити політику невтручання. Він звик до того, що завжди здатний змусити події відбуватися так, як він запланував. Для нього, мабуть, величезне розчарування, що в цій ситуації він не може так легко продиктувати свою волю.

— Утретє раз має пощастити, — він цілує мене в лоб, підхоплює свій портфель. — Побачимося за кілька днів, кохана.