- Він переляканий до смерті. Його теща була вкрай хворою жінкою, я сама її бачила. Її б психіатра хорошого. Це у нього захисна реакція організму така. А тато його видно зараз доконає.

- Не доконає.

- Василю. – Бабуся лагідно всміхнулась моєму батькові, того злегка перекосило. Характер у бабусі все таки не цукор. – А ти вже й забув, як прийшов мене знайомитись. – Батько трагічно поморщився. – Жених перенервував і втратив свідомість прямо за столом. – Щось мені здалося, що після такої історії, Соломатін зблід ще більше. Але бабуся відвела увагу від Соломатіна і дісталось батькові, поки мама не розсміялась і не врятувала батька. Н-да вечеря вдалася. Я пішла з мамою на кухню, допомогти прибрати з столу, чоловіки залишились в залі.

- Пам’ятаю, як я почувалась коли знайомила з мамою твого батька. Незручно не те слово. А твій батько щось відповідав невпопад , а у мами ставав все холодніший і холодніший вигляд.

- Так, бабуся поглядом заморожувати уміє.

- Татко твій схоже теж перенервував.

- Це мило. Але ж я давно вже не маленька дівчинка.

- Для нас ти завжди будеш нашою донечкою і ми будемо про тебе хвилюватись, пишатись твоїми досягненнями і мріяти про онуків.

- А по тому, як тато вів допит то до внуків там може бути дуже далеко.

- Дай йому час. І все буде добре.

- Пішли повертатись, поки Дімка не вирішив, що я його покинула і втекла через вікно в кухні.

- А що може?

- Уява знаєш, яка у нього буйна.

- Тоді пішли, щастям ризикувати не будемо. – Ми з мамою вийшли, чесне слово Соломатін, здається очей не зводив з кухні. З усіма попрощавшись я провела Дмитра до машини. Соломатін мовчав і тискав мою руку, потім зітхнув і обійняв мене.

- І як все пройшло? – Десь біля мого вуха , пошепки запитав він.

- Все пройшло чудово. – Розсміялась я. – І взагалі зовсім тебе відпускати не хочу. – Подумавши додала я. – Тому, або ти переїдеш до мене, або я переїду до тебе. – Він завмер, я вже подумала, що погарячкувала з пропозицією.

- А ти переїдеш?

- Куди скажеш. – Тепер уже він відсунув мене від себе і пильно заглянув мені в очі.

- І навіть вийдеш за мене заміж?

- Так, вийду.

- Тоді ми одружимось, так швидко як це можна зробити.