Жюль Верн
П'ЯТНАДЦЯТИРІЧНИЙ КАПІТАН
Гравюри ШАРЛЯ БАРБАНТА
Обкладинка, титул, форзац ГЕННАДІЯ КУЗНЕЦОВА
Перекладено за виданням: Un capitaine de quinze ans par Jules Verne. Paris, Collection Hetzel, 1878.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Жюль Верн, видатний французький письменник, класик науково-фантастичної та пригодницької літератури, народився 8 лютого 1828 року в портовому місті Нанті. Батько його був адвокат і хотів для сина такої самої кар'єри. Але вразливий і допитливий хлопець мріяв про інше — про далекі мандри. Його вабило море. Коли йому минуло дванадцять років, він, одягшись юнгою, пробрався на шхуну «Коралі», що мала відпливати до Індії. Подумки хлопець уже прощався з Францією. Попереду — неосяжні простори Атлантики, невідомі острови, Тихий та Індійський океани і нарешті — країна казок, таємнича Індія… Проте цій мрії не судилося збутись. На шхуні з'явився батько й забрав невдаху-мандрівника додому.
Закінчивши Нантський ліцей, Жюль Верн 1848 року приїхав у Париж. До Нанта він уже не повернувся. Якийсь час працював адвокатом, був драматичним актором, маклером на біржі. Юнак наполегливо вивчав різні науки: фізику, хімію, біологію, географію, астрономію, баллістику, етнографію, лінгвістику тощо. Відомості з усіх цих галузей Жюль Верн заносив до спеціального каталога, який поповнював протягом усього життя. Каталог містить понад двадцять тисяч зошитів.
Юність Жюля Верна минала в 40-ві роки XIX сторіччя. Це був буремний час для багатьох країн Європи — час буржуазних і буржуазно-демократичних революцій. Вибухнула революція і у Франції. Її метою була ліквідація фінансової диктатури аристократії. На руїнах Липневої монархії було проголошено Другу республіку. Буржуазія, скориставшися з перемоги народу, зробила спробу відібрати в трудящих завойовані ними права. Паризькі робітники підняли повстання, але урядові війська потопили його в морі крові. Луї-Наполеон, душитель республіки, в грудні 1851 року назвав себе «імператором французів Наполеоном III».
Молодий Жюль Верн вважав себе переконаним республіканцем. Прочитавши твори соціалістів-утопістів — Сен-Сімона, Фур'є, Кабе, — він мріяв про державу, засновану на принципах свободи, рівності та братерства, що їх висунули і обстоювали французькі революціонери кінця XVIII сторіччя. Згодом у романі «Матіас Шандор» (1885) письменник створив патріотичний образ учасника революційних подій 1848 року.
Жюль Берн почав писати в 50-ті рр. XIX сторіччя. Але перші його твори — вірші, оповідання, водевілі, лібретто комічних опер — успіху майже не мали. Справжнє своє покликання він знайшов пізніше, коли в 1863 році написав роман «П'ять тижнів на повітряній кулі». Цей роман надрукував відомий на той час видавець П'єр-Жюль Етцель. Він повірив у талант Жюля Верна і відтоді почав публікувати всі його твори. Деякі з них виходили друком у «Журналі виховання та розваг» — місячнику для юнацтва, що його видавав Етцель.
Твором «П'ять тижнів на повітряній кулі» Жюль Верн поклав початок величезній серії науково-фантастичних і пригодницьких романів «Незвичайні подорожі» (всього 63 книги). Він уклав з Етцелем угоду, за якою мав писати щороку по два романи. В останні роки життя письменник писав, так би мовити, «наперед». Нові книги Жюля Верна видавалися й після його смерті («Незвичайні пригоди експедиції Барсака», 1910, та інші).
Починається тріумфальний шлях Жюля Верна — романіста. Один за одним виходять твори «Подорож до центру Землі» (1864), «Подорож з Землі на Місяць» (1865), «Подорож капітана Гаттераса» (1866), «Діти капітана Гранта» (1868), «Робур-завойовник» (1868), «Навколо Місяця» (1870), «Двадцять тисяч льє під водою» (1870).
Коли почалася франко-прусська війна (1870 р.), Жюль Верн, охоплений патріотичними почуттями, віддав свою яхту «Сен-Мішель» у розпорядження воєнних властей і вступив у загін берегової оборони.
В дні Паризької Комуни Жюль Верн був свідком героїчної боротьби французького пролетаріату та кривавої розправи над учасниками Комуни. Він побачив гігантську силу, що таїлася в народі.
Жюль Верн не розумів і не поділяв інтересів захисників Комуни, але був далекий і від того, щоб співчувати її ворогам. В його творах наступних років («Навколо світу за вісімдесят днів», 1872; «Таємничий острів», 1875; «Гентор Сервадак», 1877; «Чорна Індія», 1877; «П'ятнадцятирічний капітан», 1878; «П'ятсот мільйонів бегуми», 1879; «Жангада», 1881; «Впертий Керабан», 1883; «Школа Робінзонів», 1883; «Архіпелаг у вогні», 1884; «Матіас Шандор», 1885; «Догори дном», 1889; «Замок у Карпатах», 1892; «Плавучий острів», 1895 та інших) часто трапляються натяки на злободенні політичні та суспільні події того часу.
1872 року Жюль Верн назавжди виїхав з Парижа. Він поселився в тихому провінційному місті Ам'єні. Письменник продовжував літературну діяльність, пильно стежив за всіма подіями політичного, культурного й наукового життя країни.
На яхті «Сен-Мішель» Жюль Верн об'їхав узбережжя Франції, Іспанії, побував у Середземному й Північному морях, відвідав Шотландію.
На схилі віку Жюль Верн почав утрачати зір, але працювати не кидав. Він писав з допомогою спеціального пристрою. «Я не можу не працювати. Праця — це моя життєва функція. Коли я не працюю, я не відчуваю в собі життя», — казав він.
Крім романів, Жюль Верн написав десять наукових досліджень з географії; найзначніше з них — тритомна «Історія великих подорожей».
Творча спадщина письменника величезна. Його книги складають бібліотеку приблизно в 115 великих томів.
Помер Жюль Верн 24 березня 1905 року.
Вже після виходу перших романів Жюль Верн став найвідомішим у світі письменником-фантастом. Слава його зростала з року в рік, її поширювали та зміцнювали нові й нові твори. Автор «Незвичайних подорожей» увійшов в історію літератури як основоположник і неперевершений майстер роману про науку та її безмежні можливості.
Жюль Верн пильно стежив за розвитком науки, не лишаючи поза увагою жодного відкриття чи технічного вдосконалення. Він занотовував до свого каталога відомості про нові винаходи електротехніки — телефон, «свічку Яблучкова» та Едісона, фонограф тощо. Наукові відкриття й винаходи лягали в основу якогось нового роману письменника. Він геніально передбачав подальший розвиток тієї чи іншої галузі науки. В його творах знаходимо найсміливіші думки, що інколи значно випереджали рівень тогочасної науки. Жюль Верн передбачив появу кінофільмів, навіть об'ємних, появу підводних човнів. Він перший висунув математично обгрунтовану ідею космічних польотів. Спостерігаючи політ аеростата, письменник прийшов до висновку, що майбутнє належатиме апаратам, важчим за повітря, і в його романах з'являються літак з гвинтами та гелікоптер. Вивчаючи балістику, Жюль Верн зробив висновок про неминучість появи далекобійної артилерії. Відкриття про розпад атома підводить його до думки про можливість практичного використання атомної енергії. Він твердив, що настане час, коли людина заглибиться в надра Землі і полетить у космос. Таких науково обгрунтованих прогнозів у Жюля Варна безліч. Недарма Д. І. Менделєєв називав його науковим генієм; десятки вчених — серед них і К. Е. Ціолковський, — винахідників, мандрівників нажали Жюля Верна своїм натхненником.