Джон Артур Баррі - австралійський письменник: прозаїк-мариніст та журналіст. Народився в місті Торки (графство Девон, Англія), в 1850 р. Його батьки вмерли, коли він був підлітком, і він у 13-літньому віці подався в морські плавання, переконавши свого опікуна, щоб той відпустив його в море. Протягом 12 років був матросом торгового флоту. Залишив флот, дослужившись до посади помічника капітана, і осів в Австралії. Працював на золотих копальнях, провів кілька років у якості погонича, об'їждчика й начальника станції. В 1877 році повернувся на флот і два роки плавав уздовж східних берегів Австралії. Потім повернувся на сушу як доглядач і начальник станції. Почав писати для преси й публікувався в ряді австралійських газет і журналів. В 1893 році він провів відпустку в Англії й видав збірник своїх творів «Буньїп Стіва Брауна й інші оповідання». Познайомився з Редьярдом Кіплінґом, який написав віршовану передмову до його збірника. Баррі повернувся до Австралії після приблизно шести місяців перебування в Англії й продовжив журналістську роботу. Був опублікований другий збірник його оповідань – «У велику Безодню: Казки про море» (1896 р.). За цим вийшли два романи: «Щастя уродженців» (1898 р.), і «Син моря» (1899 р.); і три збірки оповідань: «Проти плину долі» (1899 р.), «Червоний Лев і Блакитна Зірка» (1902), і «Морські плетива» (1910). Баррі вмер у Сіднеї 23 вересня 1911 року від хронічного міокардиту. В 1914 році посмертно була видана остання його книга «Товариші по плаванню південними морями; морська історія».