AleXIr4iK
AleXIr4iK 23 июня 2014 05:36
Брате мій, наречений Іваном!
    Нащо рятував мене? Біда.
    Кажуть, десь далеко за лиманом
    море є - одним лицем вода.
    Кажуть, море - синє і зелене,
    більше за Дніпро і за Дунай.
    Це не Ворскла, це якраз для мене,
    там не знайдеш, скільки не пірнай.
    Запливти - і цяточкою стати,
    ген за обрій - в морі по вуста.
    Вміє море взяти й поховати,
    ні труни не треба, ні хреста.
    А над морем,-
    там же ні ворони,
    лиш до хвилі чайка припада.
    І оплаче, бо воно солоне,
    і обмиє, бо воно вода...
    Ти не бійся, це я не з гарячки.
    День минув чи, може, вже і два?
    Між корчами раки ходять рачки,
    сновигає зграйками плотва.
    Дожилась я мукою земною,
    що нема й втопитися куди.
    Нащо ходиш назирці за мною?
    Нащо витяг з темної води?
    Я схилилась, бо хотіла пити,
    бо така задуха звідусіль!
    Я ж хотіла не себе втопити,
    я ж хотіла утопити біль!
    Брате мій, наречений Іваном!
    Не люби нікого, не біда. Кажуть,
    десь далеко, за лиманом,
    море є - одним лицем вода.
"Маруся Чурай", Л.Костенко
AleXIr4iK
AleXIr4iK 21 июня 2014 16:39
"Люди пытаются уменьшить свои страдания, вместо того, чтобы построить свое счастье!"
"Мы, Боги",  Б.Вербер