Значно пізніше, навесні, Чаріті трохи підвищили платню. Вона почала щотижня відкладати по десять доларів. Бреттові на коледж.

Невдовзі після трагічних подій на подвір’ї Кемберів рештки Куджо кремували. Попіл разом з уламками кісток відвезли на сміттєпереробний завод в Оґасті. Гадаю, не помилюся, коли скажу, що він завжди намагався бути хорошим собакою. Він намагався робити все те, чого від нього вимагали й очікували його ЧОЛОВІК, ЖІНКА, а передусім його ХЛОПЕЦЬ. Якби знадобилося, він би віддав за них життя. Куджо ніколи нікого не хотів убивати. Його просто щось змусило: може, доля, а може, деструктивна нервова хвороба під назвою сказ. Його власна воля ролі не відігравала.

Невелику печеру, куди Куджо загнав кролика, так ніхто і не знайшов. З часом, хоч яка б там незначна була причина в цих маленьких істот, кажани її покинули. Кролик не зміг вилізти назовні і так і помер з голоду повільною, беззвучною і болісною смертю. Його кістки, як мені відомо, і досі залишаються там разом із рештою кісток дрібних тварин, які мали нещастя туди скотитися.