Изменить стиль страницы

(живі, як птахи, як світи всередині Талісмана, до нього прийшли звуки тромбонів і сурм, крики саксофонів; голоси жаб, черепах і голубів, що співають «Люди, які знають мою магію, наповнили світ димом»; до нього прийшли голоси Во`вків, що грали Вовчу музику на Місяці. Хвиля била об ніс корабля, і риба вистрибувала на поверхню озера, щоб боком вдаритися об нього, і веселка здіймалася над землею, і хлопчик-мандрівник розбивав плювок, щоб вирішити, куди йому іти, і покарана дитина кривилася і роззявляла рот; прийшов гучний голос оркестру, який виспівував своїм масивним серцем; і кімнату наповнював примарний слід єдиного голосу, що зростав, зростав і зростав над всіма цими хвилями звуку. Ревіння застряглих вантажівок, свист заводських гудків. Десь тріснула шина, а десь гахнула хлопавка. Кохана прошепотіла «знову», і дитина запищала. І голос зростав, зростав, зростав і якусь мить Джек не розумів, що нічого не бачить, але потім зір повернувся).

Очі Лілі були широко розплющеними. Вони вдивлялися в Джекове обличчя, ніби запитуючи його: «Де це я?» Той самий вираз, що і в очах щойно народженого немовляти, яке разом з ляскотом отримало квиток у цей світ. Тоді жінка судомно вдихнула…

…і світи, галактики, всесвіти піднялася рікою і витекли з Талісмана. Вони здіймалися єдиним потоком веселки кольорів. Втікали їй у рот, ніс… оселялися на її висохлій шкірі, поблискуючи, наче краплі роси, танули, просочуючись всередину. На якусь мить його мати вся виявилася вбраною у сяйво…

на якусь мить його мати стала Талісманом.

Усі хвороби зійшли з її обличчя. Це трапилося не за якийсь відрізок часу, поступово, як це показують в кіно. Усе трапилося одночасно. Однієї миті. Вона хворіла… а тоді одужала. Троянди здоров’я розцвіли на її щоках. Тоненьке, рідке волосся раптом стало гладенькими і густими пасмами кольору темного меду.

Джек дивився на неї, а вона вдивлялася в його обличчя.

— Ох… ох БОЖЕ, — прошепотіла Лілі.

Веселкове сяйво тануло — але здоров’я залишалося.

— Мамо? — Джек нахилився поближче до неї.

Щось зім’ялося під його пальцями, як целофан. Ламка шкаралупа від Талісмана. Він відклав її вбік на нічний столик. Для цього посунув кілька пляшечок із ліками. Деякі впали і розбилися об підлогу, але це не мало значення. Його матері ліки більше не знадобляться. Джек поклав шкаралупу з ніжним тріпотінням. Він підозрював — ні, знав — що і вона скоро зникне.

Матір посміхнулась.

Чарівна, задоволена, трохи здивована посмішка: «Привіт, світе, а ось і знову я! Як вам таке?»

— Джеку, ти повернувся додому, — зрештою сказала вона і потерла очі, ніби хотіла переконатися, що це не міраж.

— Звісно, — відповів він. Спробував посміхнутися. Вийшла непогана посмішка, попри сльози, що текли обличчям. — Звісно, можеш не сумніватися.

— Я почуваюся… набагато краще, Джекі.

— Так? — Він посміхнувся і витер мокрі очі долонями. — Це добре, мамо.

Її очі сяяли.

— Обійми мене, Джекі.

У кімнаті на четвертому поверсі порожнього готелю на крихітному морському узбережжі Нью-Гемпшира тринадцятирічний хлопчик на ім’я Джек Сойєр нахилився вперед, заплющив очі та з посмішкою на устах міцно обійняв матір. Він розумів, що до нього повернулося звичайне життя — зі школою та друзями, іграми та музикою; життя, в якому ходять до школи, а ввечері залазять під простирадла — звичайне життя тринадцятирічного хлопчика (якщо, звісно, життя таких істот, з усіма його барвами та протестами, можна вважати звичайним). Це також Талісман зробив для нього. Згадавши про нього, Джек обернувся, але Талісман уже зник.

Епілог

У величезній білій спальні, заповненій стурбованими жінками, Лаура Делосіан, королева Територій, розплющила очі.

Заключне слово[284]

Так закінчується наша правдива історія. А що це життєпис хлопчика, то слід завершити його саме тут, бо продовження стане життєписом дорослого чоловіка. Коли пишеш роман про дорослих, то знаєш напевне, де потрібно спинитися, — на весіллі; та коли пишеш про дітей, доводиться уривати оповідь там, де це здається слушним.

Більшість персонажів цієї книжки живуть і сьогодні, вони заможні й щасливі люди. Може, колись згодом ми вирішимо повернутися до історії наших юних героїв і подивитись, які з них вийшли чоловіки та жінки; а тому навряд чи доцільно торкатись цієї пори їхнього життя тепер.

Щира подяка висловлюється за дозвіл відтворити фрагменти із зазначених нижче матеріалів, які захищені авторським правом:

«Хто боїться великого злого Вовка?» («Who’s Afraid of the Big Bad Wolf?») — автори Френк Черчилль (Frank E. Churchill) та Енн Ронел (Ann Ronell). © 1933 р. «Bourne Co.». Авторське право поновлено.

«Коли дрізд червоний вийде на осонні надвір» («When the Red, Red Robin Goes Bob-Bob-Bobbing Along») — слова та музика Гаррі Вудса (Harry Woods). © 1926 р. «Bourne Co.» та «Callicoon Music». Авторське право поновлено.

«Рубен Джеймс» («Ruben James») — автори Баррі Етріс (Barry Etris) та Алекс Гарві (Alex Harvey) © «Unart Music Corporation», 1969 р. Права належать «CBS Catalogue Partnership». Усі права контролює та розпоряджається ними «CBS Unart Catalog, Inc.». Усі права збережено. Міжнародне авторське право збережено.

«Чарівник країни Оз» («The Wizard of Oz») — слова Е. І. Гарбурґа (E. Y. Harburg), музика Гарольда Арлена (Harold Arlen). © 1938 р., поновлено1966 р. «Metro-Goldwyn Mayer, Inc.» © 1939 р., поновлено 1967 р. «Leo Feist, Inc». Права належать «CBS Catalogue Partnership». Усі права контролює та розпоряджається ними «CBS Feist Catalog, Inc». Усі права збережено. Міжнародне авторське право збережено.

«Наглядач» («Long Line Rider») — автор Боббі Дарін (Bobby Darin) © «Alley Music Corporation» та «Trio Music Company, Inc.». Усіма правами розпоряджається «Hudson Bay Music, Inc.». Усі права збережено.

«Бігти крізь джунглі» («Run Through the Jungle») — автор Джон Фоґерті (John Fogarty). © «Jondora Music», 1973 р., з дозволу «Fantasy, Inc.», Берклі, Каліфорнія.

«Мандри мене ждуть» («Gotta Travel On») — автори Пол Клейтон (Paul Clayton), Девід Лазар (David Lazar), Ларрі Ерліх (Larry Ehrlich) та Том Сікс (Tom Six). © «Sanga Music Inc.», 1958, 1960 рр. Усі права збережено.

Талiсман i_001.jpg

Роман

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2016

© Stephen King and Peter Straub, 1984, стор. 797 є продовженням службової сторінки

© Shutterstock.сom / andreiuc88, обкладинка, 2016

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2016

ISBN 978-617-12-1396-8 (fb2)

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

Електронна версія створена за виданням:

Кінг С.

К41 Талісман: роман / Стівен Кінг, Пітер Страуб; пер. з англ. А. Пітика й К. Грицайчук. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 800 с.

ISBN 978-617-12-0534-5

ISBN 978-1-4091-0386-8 (англ.)

За допомогою магічного напою Джек вирушає у потойбічний світ на пошуки таємничого кристалу. Його мета — зберегти життя матері. Проте в цьому новому світі вона є могутньою королевою, про що хлопець тим часом не знає. Йому доведеться зіштовхнутися зі страхіттям, магією і навіть зрадою. Але головне — не надто довго блукати незнайомими місцями, адже у пошуках потрібного можна загубити найдорожче.

УДК 821.111(73)

ББК 84(7Спо)

Перекладено за виданням:

King S. The Talisman: A Novel / Stephen King, Peter Straub. — London: Orion Books Ltd, 2012. — 981 р.

Переклад з англійської Анатолія Пітика й Катерини Грицайчук

Обережно! Ненормативна лексика!

Дизайнер обкладинки IvanovITCH

Ця книжка для

РУТ КІНГ,

ЕЛЬВІНИ СТРАУБ

вернуться

284

Заключне слово запозичене з роману М. Твена «Пригоди Тома Сойєра».