І високо підняв правою рукою кришталевий келих з відмінним із іменної серії шампанським, але при цьому ні на мить не припинаючи "сходження" вгору по гладенькій ніжці пишногрудої сусідки по застіллю медсестри Каті. (І це явно був не той випадок, коли одна рука не відала, що творить інша, бо варто лише було лівій руці досягнути "межі снігів". То б то краю білосніжних трусиків (самі розумієте, службове становище зобов'язує: білий капелюшок, білий халат ну і таке інше); як голос Нестора Богдановича ледь здригнувся, келих колихнувся, але ні одна краплина янтарної рідини не окропила білосніжну скатертину. (Чого не скажеш про Катіни трусики.)