"Реквієм для листопаду" – це книга, яку зовсім необов’язково читати спочатку. Це розлога медитація, в якій переплітаються декілька історій. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам’яті, спроби відшукати своє місці у світі."

Все вірно, медитація – саме те слово, яким можна передати основну якість цього дивного, ніжно-гострого, терпкуватого, духмяного тексту. І – так, його дійсно можна читати з будь-якої сторінки і, мабуть, у будь-якому напрямку. Бо це не так лінійна розповідь, як – цілісний, збалансований простір. Не герметичний, але цілком самодостатній. Тут, за великим рахунком, буквально кожна точка є центром всесвіту. І мені здається, попри невеселу назву, що це світла книга – або, точніше, книга, яка спонукає до світло-бачення...